Project Description

Сечокислий діатез – відновлення балансу в санаторії «Боржава»

Організм людини – це єдина система, в якій злагоджено протікають різноманітні процеси. Під впливом деяких факторів може виникати дисбаланс та речовини, що мають виводитися з організму, починають накопичуватися. Схильність до подібних порушень називається діатез. Якщо при цьому у людини підвищується рівень сечової кислоти, то виникає сечокислий діатез.

Поширеність захворювання

Згідно міжнародної класифікації, сечокислий діатез є хворобою , що включає кілька проявів та видів порушення обміну речовин. Захворювання не є самостійним і може передувати подагрі, ацетонемічному синдрому у дітей. Діатез такого походження з’являється при діабеті, запаленні підшлункової залози, нирок та гормональному дисбалансі.

Сечокислий діатез розвивається незалежно від статі, часто діагностується у дітей. Деякі спеціалісти вважають, що процеси, які спричиняють хворобу, є зворотніми. Аномальна реакція на звичайні подразники виникає на короткий проміжок часу, організм неадекватно адаптується до незвичайних умов.

Педіатри помітили, що сечокислий діатез у дітей у 70 % випадків минає. Після періоду статевого дозрівання чи раніше, більшість процесів налагоджується. Але в дорослому віці можливий розвиток інших хвороб.

Причини виникнення

Розвиток сечокислого діатезу спричиняють генетичні фактори та несприятливі екологічні чинники. У новонародженої дитини ознаки діатезу виникають, якщо мати харчується некорисною їжею або продуктами, багатими на алергени та пурини (м’ясо).

Дорослі можуть мати порушення обміну речовин через:

  • нервове перенапруження;
  • незбалансоване харчування;
  • аутоімунні захворювання;
  • ниркову недостатність;
  • прийом хіміотерапевтичних препаратів;
  • надмірне споживання алкоголю та кави.

Серед перелічених вище причин, більшого впливу на обмін речовин завдає неправильне харчування. Зокрема споживання м’яса, риби та виробів з них. Під час перетравлення таких продуктів у організмі підвищується рівень пуринових речовин та сечової кислоти. Солі цієї кислоти утворюють відкладення у нирках, і якщо не вживати корегуючих заходів, нарости цих сполук осідають на суглобах.

На даний час відомо, що патологічний процес зумовлює обмежена кількість ферментів, які впливають на обмін пуринів та сечову кислоту. Також порушується перетравлення вуглеводів та жирів. Накопичення продуктів метаболізму призводить до підвищення тонусу нервової системи.

Симптоми

Сечокислий діатез є нервово-артритичною патологією, а отже симптоми, що турбують пацієнта пов’язані із порушенням функцій нервової системи та опорно-рухової. У дітей захворювання протікає наступним чином:

  • підвищена збудливість, плаксивість;
  • спазми кишківнику;
  • головний та суглобовий біль;
  • відсутність апетиту;
  • нудота, блювання;
  • запах ацетону з ротової порожнини та від сечі.

Дорослі особи відчувають подібні симптоми, також долучаються характерні для подагри та сечокам’яної хвороби проявлення:

  • біль у місцях скупчення сечової кислоти;
  • підвищене серцебиття;
  • наявність кристалів солей у сечі, через що виникає біль при сечовипусканні.

Одною із форм сечокислого діатезу є сечокислий інфаркт. Проявляється у немовлят та самостійно минає на кінець другого тижня життя. Симптом – поява кристалів солей червоного кольору у сечі. Виникає цей стан через кишкові інфекції, порушення роботи нирок, недостатнього споживання рідини. У дітей старшого віку може свідчити про розвиток лейкозу.

Наявність та інтенсивність симптомів залежить від форми захворювання та наявності чи відсутності конкретних ферментів. Важливо знати, що надмірна кількість сечової кислоти в організмі негативно впливає на судини, серце та нервові волокна.

Лікування

Консервативне лікування сечокислого діатезу проводять під час загострення симптомів. Але головним способом терапії при нервово-артритичному діатезі є корекція харчування та способу життя. Через те, що сечокислий діатез може проявлятися по-різному, варто розглянути способи лікування основних його форм.

У дитячому віці нервово-артритичний діатез протікає у формі сечокам’яної хвороби. Головні задачі терапії – усунути симптоми та фактори, що впливають на утворення каменів. Тому вживають такі заходи:

  • вилучення або зменшення м’ясних, рибних та субпродуктів, овочів, що містять оксалати (щавель), шоколаду;
  • корекція питного режиму (збільшення споживання води);
  • вітамінізація організму;
  • періодичне вживання засобів, що покращують метаболізм.

Під час погіршення протікання хвороби можуть виникати спазми та зростає ризик інфікування. Тому лікарі призначають спазмолітики, антисептики та антибіотики. Ефективно застосовувати препарати рослинного походження, адже вони діють комплексно і м’яко усувають симптоми. Але призначення будь-якого препарати чи засобу має бути під контролем лікаря. Додатково спеціалісти рекомендують знизити споживання солі та пити мінеральні слабо лужні води. Натомість варто вживати лимони, журавлину, періодично застосовують сечогінні засоби.

Якщо консервативна терапія стає малоефективною, застосовують хірургічні малоінвазивні методи. Завдяки ендоскопії можливо видалення складних сольових утворень та ниркових аномалій.

У дорослих також часто розвивається сечокам’яна хвороба. Відмінність у її лікуванні в порівнянні з педіатричними заходами незначна, полягає у тому, що є можливість приймати медикаменти, які прямо впливають на кислотно-сольовий рівень у нирках. Також ефективно проходити фізіотерапевтичні процедури:

  • ультрафіолетове та УЗ опромінення;
  • синглетно-киснева терапія;
  • дарсонваль, лазерні та магнітно-лазерні сеанси.

Щодо харчування, лікарі рекомендують вилучити гострі, жирні страви, алкоголь, каву та міцний чай.

Дещо схожою є терапія подагри. Якщо хвороба загострюється пацієнт відчуває сильні болі, тому першочергово проводять знеболення. Для цього використовують звичайні протизапальні засоби та гормональні ліки. В латентну фазу лікування полягає у:

  • виключені із раціону морепродуктів, м’яса, продуктів із високим вмістом фруктози;
  • часті прийоми їжі невеликими порціями, уникати голодування;
  • вживання біля 2,5 л води, включаючи лужне пиття та лимонну воду;
  • уникання різких коливань температури;
  • грязелікування, бальнеотерапія, ультрахвильові процедури.

Загалом прогноз сприятливий, якщо пацієнт із сечокислим діатезом дотримується режиму дня та корегує харчові звички. Ігнорування порад спеціалістів та невчасна діагностика патології метаболізму призводить до розвитку серцево-судинних захворювань.

Чудовою можливістю відновити обмін сечової кислоти в організм є курс санаторно-курортного лікування у оздоровниці «Боржава». Мінеральні води, підібрані відповідно до рівня мікроелементів в організмі, чудово коригують дисбаланс та поповнюють дефіцит мінералів.

Спеціалісти санаторію «Боржава» мають десятилітню практику ведення пацієнтів із сечокислим діатезом. Спеціальна методика вживання вод дозволяє найбільш ефективно захистити організм від проявів сечокислого діатезу, а супутні фізіотерапевтичні процедури, бальнео- та пелойдотерапія покращують загальний стан, відновлюють органи і системи від шкідливого впливу сечової кислоти.

ПРО АВТОРА