Project Description

Захворювання кишківника. Коліт можна вилікувати в санаторії «Боржава»

Повноцінне функціонування всього організму не можливе без нормального стану всіх органів та систем. Кишківник відіграє важливу роль в формуванні зовнішнього здорового вигляду людини та правильної взаємодії внутрішніх органів між собою. Саме від процесу травлення залежить комбінація цих факторів. Враховуючи, що довжина кишечника становить майже 4м, можна лише уявити, які проблеми, пов’язані з його захворюваннями, можуть виникати. Будь-який дисбаланс, що виникає при порушенні структури кишки приводять до серйозних ускладнень зі сторони інших органів та систем.

Коліт – це запальний процес товстої кишки, з тривалим рецидивуючим перебігом та відхиленнями функцій слизової оболонки. В подальшому це приводить до порушення формування та виведення калових мас.

Крім того товста кишка виконує ряд інших важливих функцій:

  • cвсмоктування води;
  • всмоктування електролітів, жирів, вітамінів;
  • розщеплення харчових волокон під впливом ферментів мікроорганізмів;
  • імунозахисна, завдяки бактеріям, які живуть у кишківнику та знешкоджують антигенні структури чужорідних білків;
  • мікрофлора кишечника синтезує вітаміни групи В, РР та вітамін К.

Хронічний коліт – це збірне поняття, яке охоплює запальні процеси товстої кишки, такі як: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, інфекційні коліти, антибіотикасоційовані коліти.

Причин, що провокують розвиток захворювання, безліч. Насамперед сюди відноситься:

  • перенесені інфекційні хвороби;
  • кишкові вірусні інфекції (ротавірус у дітей);
  • тривалі глистні інвазії;
  • неправильне харчування – одноманітна їжа, або ж продукти з великою кількістю спецій, недостатнє споживання овочів, фруктів, рослинної клітковини та води;
  • малорухомий спосіб життя;
  • супутні захворювання шлунково-кишкового тракту.

За статистикою 300 людей на 100 тис. населення страждають від хронічних запальних захворювань кишківника у промислово розвинених країнах. Захворюваність колітом набагато вища в країнах північних широт – Канада, Швеція, Великобританія і в тому числі Україна. У порівняні з сільським населенням, жителі міста хворіють в 1,5-4 рази частіше. Щорічно кількість таких хворих збільшується на 10%.

Симптоми хронічного коліту

Під час загострення запального процесу в кишківнику хворого може турбувати:

  1. Кишковий дискомфорт – почастішання або ж затримка стулу, неприємні відчуття внизу живота, здуття та відчуття стороннього тіла в прямій кишці. З часом ці прояви стають інтенсивнішими та тривалими. Приєднуються й інші симптоми захворювання.
  2. Біль в животі – доволі характерна ознака, що може бути як постійним так і переймоподібним, з віддачею в поперек, нижній відділ хребта та під ключицю.
  3. Виділення слизу – під час випорожнення або ж мати постійний характер.
  4. Кров в стулі – може бути у вигляді прожилок, а також як кровотеча при розвиткові серйозних ускладнень.
  5. Закрепи – можуть турбувати з періодичність від кількох днів до тижнів. Такий симптом розвивається в результаті органічного закупорення товстої кишки пухлиною або ж глистяною інвазією, та може провокуватися функціональними порушеннями (нервовий спазм кишки).
  6. Метеоризм – результат супутнього дисбактеріозу та ферментативної недостатності.
  7. Пронос – ще один пряв хронічного коліту, що виникає на фоні не лише інфекційного враження товстої кишки.
  8. Тенезми – хибні позиви до дефекації, що виникають на фоні запальних змін в ампельному та анальному відділах прямої кишки.
  9. Нетримання калу чи газів.

Лікування хронічного коліту

Важливо, насамперед, усунути етіологічний чинник захворювання, нормалізувати функціональний стан кишківнику та реактивність організму, коригувати порушення водно-електролітного обміну при проносі і мікрофлору кишки, а також зменшити вираженність запального процесу.

При загостренні хронічного коліту рекомендується щадна механічно та хімічно їжа, часте та дробне харчування. У добовому раціоні повинно бути не менше 100 г білка, 100 г жирів та 350 г вуглеводів. Вилучається свіже молоко, груба рослинна клітковина (білокачанна капуста, редиска), продукти, що підвищують газоутворення (житній хліб, бобові), холодні страви.

Для покращення роботи кишківника вводяться страви та продукти, що зменшують його перистальтику: слизові супи, протерті каші, киселі, чорницю, грушу, айву, черемуху, чорний чай. Овочі та фрукти вживають в гомогенізованому, протертому вигляді.

Із медикаментозних препаратів рекомендується прийом антибактеріальних препаратів з подальшим курсом пробіотиків. У комплексні терапевтичні заходи входять ліки для усунення діареї (в’яжучі, обволікаючі та адсорбуючі засоби), препарати, що покращують перистальтику при запорах та медикаменти, які знижують прояви здуття. Також можливе вживання відвару квітів ромашки, листя перцевої м’яти та кропу.

Мінеральні води санаторію «Боржава» за своїм хімічним та органічним складом оптимально підходять для профілактики загострення хронічного коліту та лікування в безвиразковій формі.

Споживання сульфатно-хлоридно-натрієвих, хлоридно-кальцієво-магнієвих та хлоридно-натрієво-магнієвих вод дозволяє досягнути:

  • нормалізації моторно-евакуаторної функції кишечника;
  • підвищити відновлення слизової оболонки кишки;
  • посилення функції виділення;
  • хорошу протизапальну дію.

Мінеральні води «Боржава», «Кушницька», «Олегівська» використовують як у вигляді внутрішнього прийому індивідуальними дозами, так і у вигляді клізм, спринцювання, ванн і душу. 21-денний курс санаторно-курортного лікування покращує мікрофлору кишечника, знижує гнилісні процеси, відновлюють всмоктування та знешкоджують шкідливі мікроорганізми.

Крім бальнеотерапії в санаторії застосовується грязелікування у вигляді тампонів та аплікацій, фізіотерапевтичні процеси, і звісно ж ефект відновного лікування підсилюється правильним дієтичним харчуванням.

ПРО АВТОРА