Успішна реабілітація хворих із синдромом Рейно в санаторії “Боржава”

Синдром Рейно – це стан, що супроводжується

спазмом судин у відповідь на дію певних зовнішніх чинників. До таких подразників відносять низьку температуру чи виражений емоційний фактор. Патологія проявляється зворотнім відчуттям дискомфорту в пальцях кистей рук, їх посинінням, блідістю чи комбінацією цих змін. Зустрічаються випадки при яких уражаються язик чи ніс.

Захворювання буває первинним та вторинним. Первинний синдром має застарілу назву – хвороба Рейно. Зустрічається у 80% випадків і розвивається без ознак супутньої патології. У решти хворих вторинний синдром Рейно розвивається на фоні інших аутоімунних захворювань.

За статистикою хвороба частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. В молодому віці ймовірність виникнення патології вище.

Причини синдрому Рейно

У людей із первинним синдромом Рейно спостерігається підвищена альфа-2-адренергічна активність, хоча вірогідні причини, які провокують спазм судин, не встановлені.

Спровокувати вторинний розвиток синдрому можуть:

дерматоміозит;
ревматоїдний артрит;
синдром Шегрена;
системний червоний вовчак;
системна склеродермія;
гіпотиреоз;
захворювання крові;
новоутворення;
синдром запястного каналу;
відмороження;
вплив вібрацій;
лікарські засоби (бета-блокери, кокаїн, нікотин, симпатоміметики).

Синдром Рейно може супроводжувати стенокардію, мігренозний головний біль, легеневу артеріальну гіпертензію. Ймовірніше через єдиний механізм розвитку спазму судин.

Клінічні прояви захворювання

Найчастіші симптоми синдрому Рейно:

відчуття холоду в пальцях;
поколювання та мурашки по шкірі кистей рук;
зміна кольору шкірі від блідого до синюшного;
чітка лінія зміни кольору;
спазм триває від декількох хвилин до годин, та рідко викликає некроз м’яких тканин.

Діагностика захворювання базується на встановленні факту – первинний чи вторинний синдром Рейно у пацієнта. Якщо заворювання дебютувало до 40 років, вражає одночасно 2 руки та не супроводжується гангреною чи некрозом, то це вказує на первинний синдром Рейно. В протилежному випадку діагностика спрямована на встановлення основного захворювання, що спровокувало системний спазм судин.

Терапія синдрому Рейно

Лікування спазму судин включає медикаментозні препарати, які блокують кальцієві канали або празозин, що не усувають спазм. Відмова від куріння та уникнення дії низьких температур – основні етапи профілактики загострення нападу.

При вторинному розвитку синдрому основне лікування спрямоване на боротьбу із первинним захворюванням.

Покращити стан та досягти тривалої ремісії вдається після проведення санаторного лікування. Закарпатська здравниця “Боржава” має десятилітні напрацювання в відновній терапії синдрому Рейно. Водне лікування у санаторії значно покращує кровопостачання шкіри кистей рук та іннервацію цієї ділянки, усуває спазм і блідість. Курс реабілітації збільшує тривалість ремісії, дозволяє зменшити дозу медикаментів та уникнути оперативного лікування.