Лікування хронічного синуситу в санаторії «Боржава»

Синусит більш розповсюджене захворювання серед дорослих. У дітей зустрічається в 20 % випадках хвороб ЛОР-органів.  7 серед 10 епізодів синуситу становлять запалення гайморових пазух, набагато рідше відбувається ураження лобних (фронтальних). Характеризується патологія тим, що запальний процес розвивається у одному із типів синусів, за назвою яких і ставиться діагноз. Часті запалення пазух можуть призвести до хронічного синуситу.

Причини та фактору ризику

Часто синусити з’являються після вірусної інфекції або респіраторних захворювань. Патогенні організми, потрапляючи на слизову оболонку пазух, викликають запалення та стимулюють виділення з носа.

Окрім бактерій та вірусів причини появи синусита наступні:

  • контактування з алергенами;
  • деякі шкідливі звички;
  • вроджені анатомічні вади носових перегородок.

Так само як інфекційні збудники, алергени (тваринного, рослинного походження та промислові леткі речовини), теж подразнюють назальні рецептори. Якщо контакт триває довгий час, то слизова оболонка починає набрякати і відбувається надмірне виділення рідини.

Спосіб життя людини та звички впливають на функціонування додаткових пазух носа. Наприклад, зловживання спреями для носа, травми обличчя, куріння, потрапляння сторонніх предметів до носових ходів може травмувати слизову оболонку та знижує місцеву імунну відповідь. Порпання забрудненими пальцями біля носових ходів теж шкодить, адже ризик потрапляння інфекції значно підвищується.

Деякі генетичні фактори та анатомічні вади впливають на процес дихання, зволоженість у пазухах і відходження фізіологічних рідин. Вони можуть провокувати часті синусити та викликати інші захворювання. Формування поліпів та пухлин на слизовій оболонці носу, задавнені респіраторні хвороби, захворювання імунної системи теж викликають запалення синусів. Одна із форм синуситу – верхньощелепний (гайморит), може виникнути, якщо у зубах є великі осередки інфекції, як наприклад при глибокому хронічному карієсі.

Симптоми хронічного синуситу

Запалення пазух симптоматично схоже на звичайну застуду чи ГРВІ. Синусит проявляється в трьох формах: гнійній, катаральній (звичайний), поліпозно-фіброзній.  Якщо синусит переходить в хронічну форму, то спостерігають періодичний нежить, головний біль та закладеність носа.

Такі періоди захворювання при несприятливих умовах можуть змінитися загостренням хвороби, і тоді пацієнта турбують:

  • підвищена температура тіла, озноб;
  • слабкість, ломота в тілі;
  • виділення з носа зеленуватого чи жовтуватого відтінку, іноді з домішками крові;
  • закладеність носа, ускладнення дихання та тимчасова втрата нюху;
  • сухий кашель вночі;
  • почервоніння та сухість шкіри навколо носових пазух;
  • головний біль, особливо при нахилі голови вперед.

Відрізнити синусит від інших захворювань допомагає наступний тест: якщо прощупати область, в якій відбувається запалення, лоб, колоносові пазухи чи корінь носу(клиновидні пазухи), то пацієнт відчуває сильний біль. Також при синуситі набрякає слизова оболонка носу не лише в ураженій пазусі, а процес запалення може переходити на інші відділи носової порожнини. Щодо локалізації синуситу, виділяють:

  • гайморит (запалення верхньощелепної порожнини);
  • етмоїдит (у ґратчастому лабіринті, пориста кістка);
  • сфеноідит (у клиновидній пазусі, що знаходиться найглибше за інші);
  • фронтит (запальний процес лобної порожнини).

В деяких ситуаціях, коли запалення набуло хронічного характеру, починається подразнення нервових закінчень, тому з’являється біль, що поширюється по ходу розташування нерва. У пацієнта можуть розпочатися мимовільні скорочення м’язів обличчя, головний біль стає нестерпнішим.

Лікування хронічного синуситу

Головне завдання при лікуванні синуситу – позбутися набряку слизової оболонки, видалити гнійні виділення, відновити захисні функції та місцевий імунітет.

Терапія хронічного синусити включає такі заходи:

  • застосування антибактеріальних препаратів;
  • зменшення запалення шляхом прийому антиалергічних, гормональних препаратів та протинабрякових крапель чи спреїв;
  • промивання очищувальними розчинами та зволоження носової порожнини;
  • усунення основної причини синуситу;
  • фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, УВЧ та грязетерапія).

Звичайний синусит може легко перейти в хронічну форму через легковажне ставлення до лікування. Зловживання симптоматичними лікарськими засобами та невчасне звернення до лікаря сприяють розмноженню патогенних мікроорганізмів. Переривання курсу антибіотикотерапії підвищує стійкість бактерій до ліків та значно ускладнює підбір необхідних ліків. Застосування протинабрякових засобів довше 5 днів викликає атрофування слизової оболонки та її пересихання. В результаті лікарський засіб перестає діяти і пацієнта постійно турбує закладеність носу. Якщо позитивний результат від лікування синуситу не спостерігається протягом трьох місяців, то хвороба набуває статусу хронічної.

Важливо вчасно ліквідувати інфекційні вогнища аби запобігати розповсюдженню патогенів в організмі. Запальні процеси в організмі впливають на стан імунної системи та уповільнюють видужання при хронічному синуситі. В ускладнених випадках можуть проводити катетеризацію пазух, щоб звільнити їх від гнійних відкладень. Також іноді рекомендується хірургічне втручання для корекції анатомічних вад.

Чудовим варіантом запобігання загострень хронічного синуситу є санаторно-курортне лікування. Водолікувальниця «Боржава», з власними джерелами мінеральних та термальних вод, практикує ефективне відновлення додаткових пазух носа, завдяки процедурам з використанням тераевтичних ефектів високомінералізованих лікувальних вод. Це не лише фізіотерапевтичні процедури, але і курсове вживання всередину, що дозволяє значно підвищити опірність імунної системи організму.

Саме в санаторії «Боржава» висококваліфіковані спеціалісти забезпечать як стабільну ремісію хронічного синуситу, так і попередять серйозні ускладнення хвороби у вигляді абсцесу, менінгіту та енцефаліту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *